Фото без опису

9 березня Україна відзначатиме 210 років з Дня народження найвідомішого поета, батька української літератури — Тараса Григоровича Шевченка. Його біографію ми вивчали ще у школі, але багато фактів з життя Шевченка і досі залишаються поза шкільними підручниками. За словами завідувача Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка й кандидата історичних наук Мирона Гордійчука, Шевченко є однією із величніших постатей українського суспільства, але людиною він був неоднозначною, про що свідчать деякі маловідомі факти його біографії.

1. Тарас народився в селі Моринці на Черкащині, але виріс у селі Керелівка (не Кирилівка, як прийнято вважати) від назви сільськогосподарського інструмента «керели», що схоже на граблі.

2. Хоч він і народився в сім’ї кріпаків, але його сім’я не була бідною. Мати Тараса — Катерина, була вільною селянкою. Батько був розумним чоловіком, отримав освіту в недільній школі, заробляв тим, що чумакував. Із шістьох дітей в родині на навчання у дяківську школу віддали лише восьмирічного Тараса. Цікаво, що хлопець нічого не отримав у спадок від батька, бо той казав: «Синові моєму Тарасу з мого хазяйства нічого не треба. З нього буде або щось дуже добре, або велике ледащо».

3. Після смерті батьків малий Шевченко став козачком в сім’ї поміщика Енгельгардта, що вважалося почесним та підіймало його на статус вище своїх однолітків. Там він відвідував світські заходи, вчився етикету, навчався живопису у відомих майстрів.

4. Тарас Шевченко на зріст був 164 см, але міцної статури, широкоплечій, мав проникливий погляд. Пишні вуса почав носити лише у зрілому віці. Через запальний характер та тверді переконання інколи робив імпульсивні вчинки. А його друзі помічали наївність поета в деяких ситуаціях. Завжди був душею компанії, мав гарне почуття гумору, був трохи азартною людиною.

5. Перші гроші хлопчина почав заробляти ще у дитинстві, коли допомагав священику відспівувати небіжчиків.

6. Тарасу в житті завжди везло з друзями та знайомими. Саме вони викупили Шевченка з кріпацтва за 2500 рублів (сьогодні це понад 40 тисяч доларів), коли йому було 24 роки. Тоді Тарас повернувся в Україну і добре заробляв, виконуючи портрети на замовлення багатим дворянам і заможним людям. Але гроші у нього не затримувалися — купляв  дорогоцінні подарунки родичам, для себе новий модний одяг, бо любив гарно одягатися.

7. Ще Шевченко витрачав багато грошей, гуляючи і випиваючи з товаришами. Улюбленим напоєм Тараса був чай з ромом, а це був на той час дуже елітний алкоголь, який було досить складно дістати. А улюбленою стравою поета був український борщ зі смаженими річковими карасями та зеленню.

8. Першу збірку поета «Кобзар», видану в 1840 році накладом 1000 примірників, розкупили всього за два тижні. Шевченко багато навчався, писав твори та приймав активну участь у громадській діяльності, за що в 1847 році був засланий до каземату на довгих 10 років.

Після заслання Тарасу не дали повернутися до України. Він жив у Петербурзі і реалізовував себе як гравіювальник, був новатором у своїй справі. Після довготривалої хвороби 10 березня 1861 року поет помер. Під час надгробної промови український письменник Пантелеймон Куліш сказав: «Були в нас на Україні великі воїни, великі правителі, а ти став вище за всіх їх, і сім'я рідна в тебе найбільша, зібралися до тебе усіх язиків люди, як діти до рідного батька». За заповітом Шевченко був похований 22 травня на Чернечій (нині Тарасовій) горі у місті Канів, що на Черкащині.       

9. Те, що Тарасу Шевченко встановлено найбільше пам’ятників не означає, що його знали у всьому світі. Це означає, що його культ лежить в основі української ідентичності. Українці, коли їхали в еміграцію, сприймали Шевченка як святиню. І коли вони там оселялися, то будували церкву, школу й пам’ятник Шевченку. 

10. Але однозначно історія життя Тараса Шевченка – це історія успіху українського кріпака. Він – такий собі сучасний «self-made man» або людина, яка зробила себе сама.