Спротив триває: Що таке Кримська платформа та чому вона актуальна і сьогодні

Кримська платформа – дипломатична ініціатива, мета якої є домогтися деокупації Криму за підтримки міжнародних організацій та лідерів країн світу. Президент України Володимир Зеленський під час виступу на 75 сесії Генеральній Асамблеї ООН у вересні 2020 року закликав країни світу взяти участь у створенні Міжнародної «Кримської платформи». У березні 2021 року президент затвердив «Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму».

Діяльність «Кримської платформи» офіційно розпочалася 23 серпня 2021 року у Києві на установчому саміті, де схвалили Спільну декларацію, яка окреслила основні параметри міжнародної політики щодо Криму.

Основні напрямки роботи «Кримської платформи»:

невизнання зміни міжнародно-правового статусу Криму;

санкції, їх посилення та запобігання обходу;

 захист прав людини та міжнародного гуманітарного права;

 безпека в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами;

свобода навігації;

 подолання негативних екологічних та економічних наслідків окупації.

У першому саміті взяли участь 4 міжнародні організації та 43 держави (серед яких – Велика Британія, Канада, Естонія, Литва, Латвія, Словаччина, Молдова, Туреччина, Франція, Нідерланди, США та багато інших).

Другий саміт Міжнародної «Кримської платформи» відбувся 23 серпня 2022 року у режимі відеоконференції через повномасштабне вторгнення країни-терориста в Україну. У форумі взяли участь 59 країн та міжнародних організацій. На саміті ухвалили спільну заяву, в якій учасники «рішуче засудили неспровоковане та невиправдане вторгнення Росії, її агресивну війну проти України, особливо використання тимчасово окупованого Кримського півострова та українських територіальних вод для війни проти України». У перебігу брифінгу представили «Стратегію економічного відновлення Криму».

А вже 23 серпня 2023 року у Києві відбувся третій Саміт «Кримської платформи», у якому взяли участь представники 63-х різних країн та міжнародних організацій, що підтверджує важливість теми Криму на міжнародному рівні. Учасники саміту приділили увагу відновленню територіальної цілісності України як ключового елементу забезпечення безпеки Чорноморсько-Балтійського регіону, економічному відновленню півострова, гуманітарній ситуації та захисту прав людини.

На сьогодні Україна працює над розширенням кола учасників «Кримської платформи» задля зміцнення європейської та глобальної безпеки. Цей формат об’єднує міжнародні зусилля, спрямовані на деокупацію Кримського півострова, подолання наслідків тимчасової окупації й захист прав та інтересів громадян України.