До річниці громади: Історія села Коломийчиха та його «супутника» Джерельне (Жовтневе)

З початком децентралізації 2 серпня 2018 року була утворена Коломийчиська об’єднана територіальна громада з центром у с. Коломийчиха, яка об’єднала Коломийчиську та Райгородську сільські ради.  Але внаслідок адміністративної реформи 17 липня 2020 року громада була переутворена на Коломийчиську сільську територіальну громаду шляхом злиття з Куземівською, Стельмахівською та Ковалівською сільськими радами.

Історія села Коломийчиха

Село Коломийчиха розташоване на північному заході від райцентру в 20 км від міста Сватове. Засноване 14 жовтня 1686 році. Площа населеного пункту – 683,3 га. До 2022 року чисельність населення – 414 чоловік, дворів – 204.

Заснування села Коломийчиха припадає на кінець ХVІІ ст., коли наші землі особливо масово заселялися селянами з Полтавщини, Сумщини, які тікали від кріпацької неволі. Історію села достовірно не встановлено. Але із розмов старожилів відомо, що на чолі сторожового поста був козак Коломієць і від його імені пішла назва поселення – Коломийчиха. Але існує й інша версія походження назви села, пов’язана з природними явищами.

Старожили пам’ятають існування на території села трьох озерець. Вони мали чисту джерельну воду, яка доступна була у будь-яку пору року. До нашого часу зберіглося джерело під назвою «Вікнина», де і сьогодні виходить чиста, прозора вода, даючи початок невеликій річці Ревуха. Ідучи шляхом з Харкова, Куп’янська на Сватова Лучку, Старобільські проїжджі зупинялися біля цих озер, щоб напоїти худобу, помитися, відпочити. За їх цілорічну доступність та чистоту озера назвали «мойками», а зупинку «Коломийкино», а пізніше – Коломийчиха.

У 1870-1872 роках селяни неодноразово виступали проти високих викупних платежів за надільну землю у нашому краї. Ці виступи підтримували мешканці Покровського, Тарасівки та інших сіл регіону. Селянські заворушення були жорстоко придушені військами. 150 осіб притягнули до судової відповідальності, 10 – засудили на різні терміни каторжних робіт.

Втім Коломийчиха продовжувала жити. Господарства селян розвивалися та відбувалось їх розшарування, село зростало. З’явились заможні селяни, які мали вітряки, кузні, олійницю, займалися промислами. А в 1896 році на кошти земства була побудована школа для дітей бідних селян.

Напередодні більшовицької революції, у 1905-1907 pоках, у селі діяв підпільний революційний гурток, члени якого підтримували зв'язок із більшовицькою організацією Харкова, розповсюджували нелегальну літературу. Радянську владу в селі встановили у січні 1918 року.

У 1924 році була організована сільськогосподарська артіль «Петровська», а наступного року — три ТОЗи (товариства із суспільної обробки землі). У 1929 році вони об'єдналися в колгосп «Гігант.

433 мешканці села були учасниками Другої світової війни, з них 126 людей загинули. В селі встановили пам’ятник односельчанам, які полягли в боях з фашистами в роки війни. На їх честь був закладений парк.

В 60-ті роки радянської влади облік Коломийчихи змінюється. Село і господарства повністю електрифікуються. Була збудована лікарня на 20 ліжок у 1964 році. Провели міжбригадний телефонний зв'язок, а в 1966 році до села проклали дорогу з твердим покриттям. У 1967 році побудували дитячий садок на 50 місць.

До 2022 року на території села Коломийчиха функціонував ліцей, в якому навчалося 54 учня, були сільський будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення поштового зв’язку, бібліотека, аптека. Працювало два магазина.

Коломийчиська громада багата на сільськогосподарські угіддя. Тому тільки в Коломийчихі працювало вісім сільськогосподарських підприємств та 45 одноосібників.

Коломийчиха була захоплена військовими так званої ЛНР 26 червня 2022 року і сьогодні перебуває у зоні бойових дій.

Село Джерельне (Жовтневе) — «супутник» Коломийчихи

До 2018 року Коломийчиха була центром Коломийчиської сільської ради, якій підпорядковувалося село Жовтневе. В рамках декомунізації село змінило назву на Джерельне.

Розташоване село в західній частині Сватівського району в 25 кілометрах від районного центру. Від села Коломийчиха – 5 км. Площа населеного пункту – 169 га. Населення – 51 людина. Дворів – 40.

Поселення виникло в кінці ХVІІ століття. Першими поселенцями були кріпаки-втікачі з російських земель та Правобережної України, а потім переселенці з Чернігівщини та Полтавщини. В 30-х роках ХІХ століття в цьому районі були наділені землі (300 десятин) підполковнику царської армії Івану Телятникову, який за указом перевів селян у кріпацтво. Село стало називатися Кріпаківкою.

В 1919 році в селі встановили радянську владу і село відтоді стало називатися Жовтневим. Село Жовтневе стало центром колгоспу «Вільний орач». В 1954 році Жовтневська сільська рада була приєднана до Коломийчиської. В 1955 році колгосп увійшов в число мільйонерів, одержавши прибутку більше мільйону (1023528) карбованців. В 1958 році колгосп приєднали до колгоспу імені 40-річчя Жовтня (с. Коломийчиха) і село Жовтневе стало центром 3-ї бригади.

До 2022 року Джерельне було віддаленим селом, розвитком якого останніми десятиліттями майже не займалися. І як результат населення Жовтневого – люди пенсійного віку. Втім у селі функціонував фельдшерський пункт, а дітей до Коломийчиської школи підвозив шкільний автобус.