Переживання травматичного досвіду – це надзвичайно важке випробування для будь-якої людини, а особливо для дитини. Дитяча психіка більш вразлива та незріла, тому травма може мати довготривалі негативні наслідки. У таких випадках допомога кваліфікованого дитячого психолога стає не просто бажаною, а й необхідною.

Фото без опису

Роль психолога в зціленні дитячої травми

Основні завдання психолога в роботі з дитиною, яка пережила травму:

  • Забезпечення психологічної підтримки: Створення безпечного та довірливого середовища, де дитина може вільно виражати свої почуття та емоції.
  • Розуміння емоцій та поведінки: допомога дитині ідентифікувати та усвідомити свої емоції, розібратися в причинах своєї поведінки, яка може змінитися після травми.
  • Надання інструментів та стратегій: Навчання дитини ефективним способом справлятися зі стресом, тривогою, страхом та іншими негативними емоціями.
  • Відновлення та адаптація: сприяння відновленню контролю почуття над своїм життям, адаптації до нових умов та повернення до нормального функціонування.

Чому дитині потрібен психолог, а не лише підтримка близьких?

Часто батьки та близькі люди, намагаючись допомогти дитині, можуть ненавмисно погіршити ситуацію. Наприклад, вони можуть намагатися заспокоїти дитину, не даючи їй можливості «прожити» сої емоції та свій біль, або ж, навпаки, сильно зосередитися на травматичних подіях, змушуючи дитину знову і знову переживати їх.

Крім того, дитина може приховувати своє переживання від близьких, особливо від батьків, щоб не завдавати їм болю.

Небезпека отриманої травми

Будь-яка прихована травма рано чи пізно дасть про себе знати. Вона може проявлятися у такому вигляді:

  • Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР): Характеризується нав'язливими спогадами, кошмарами, уникненням місць та людей, які нагадують про травму, підвищеною тривожністю та збудженістю.
  • Депресія: Постійний сум, втрата інтересу до улюблених занять, проблеми зі сном та апетитом.
  • Тривожні розлади: Надмірна тривога та страх, панічні атаки, соціальна тривожність.
  • Проблема з поведінкою: Агресія, емоційність, імпульсивність до ризикованої поведінки.
  • Проблеми у навчанні та соціалізації: Труднощі з концентрацією уваги, зниження успішності, проблеми у спілкуванні з однолітками.
  • Проблема з самооцінкою: Відчуття власної нікчемності, , безпорадність.

Як допомогти та куди звернутися?

Якщо ви помітили у дитини ознаки травматичного досвіду та стресу, не зволікайте. Існує багато організацій та фахівців, які надають психологічну допомогу дітям, які пережили травматичні події. Ось кілька варіантів:

  1. Педіатр: Якщо дитина потребує психологічної допомоги, першим кроком можна звернутися до свого сімейного лікаря, який надасть базову психологічну консультацію або скерує до вузького фахівця.
  2. Психолог у закладах охорони здоров'я: За потреби можна самостійно звернутися до психолога в закладах охорони здоров'я, це безоплатно.
  3. Гарячі лінії:
  1.  Інші ресурси:
  • У рамках проєкту ПОРУЧ є онлайнові терапевтичні групи підтримки для підлітків. Ініціативу спільно реалізують Міністерство освіти і науки України, ЮНІСЕФ, Український інститут когнітивно-поведінкової терапії та ГО "ВГЦ "Волонтер".
  • Teenergizer – це рух, який об’єднав підлітків із регіону Східної Європи та Центральної Азії. На сайті можна записатись на безоплатну консультацію від психологів та консультантів проєкту.
  • Не дрібниці – безпечний підлітковий простір, який надає безоплатні консультації онлайн в боті (але консультують психологи, не автоматизовані механізми).
  • ГО "Фонд Маша" надає допомогу для жінок та дітей у м. Київ.
  • Центр "Коло сім’ї" допомагає дітям, молоді, майбутнім батькам, вагітним.
  • Платформа онлайн-підтримки "Ти як?".

Крім того, необхідно забезпечити підтримку дитини вдома:

  • Будьте терплячими: Дайте дитині час на переживання та не тісніть на неї.
  • Слухайте активно дитину: Дайте їй можливість висловити свої почуття та думки.
  • Створіть безпечне та передбачуване середовище: Дотримуйтесь рутини та забезпечте дитині відчуття стабільності.
  • Проводьте з дитиною час: Грайте, читайте, гуляйте разом.

Пам'ятайте, що дитина, яка пережила травму, потребує професійної допомоги та підтримки. Не ігноруйте її потреби та зробіть все можливе, щоб допомогти їй відновитися та повернутися до повноцінного життя.