9 липня пройшло засідання Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності при Коломийчиській сільській військовій адміністрації. На засіданні обговорювалася тема знищення української ідентичності у дітей, які проживають на окупованих територіях.

Фото без опису

З 2014 року росіяни й окупаційні адміністрації систематично руйнували українську систему освіти на підконтрольних їм територіях. Першим був Крим. Саме в Криму росіяни за вісім років напрацювали той сценарій переходу на російську освіту, який після 2022 року розгорнули на окупованих територіях частин Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей.

«Кримський сценарій» знищення освіти полягає у:

  • повному переході на російські стандарти освіти;
  • заміні навчальних матеріалів на російські;
  • перепідготовці та заміні педагогічного складу на «лояльний» до нової «влади»;
  • відсутності викладання предметів українознавчого циклу, таких як історія України, література;
  • обмеженні вивчення української мови;
  • мілітаризації навчального процесу.

Знищення української ідентичності дітей в окупації

За матеріалами сайту «Свідомі», після повномасштабного вторгнення той шлях, який окупований Крим проходив за 8 років, вони пройшли буквально за пів року. Аби охопити всіх дітей, що залишились в окупації, росіяни й окупаційні «адміністрації» впроваджували методи «пряника і батога»: пропонували одноразові та щомісячні виплати за те, що дитина піде до російської школи, а до сімей, де діти не пішли 1 вересня до шкіл, почали приходити представники російської влади часто в супроводі колаборантів та озброєних людей.

Росіяни й окупаційні «органи влади» одразу знищили українськомовні підручники не тільки в школах, а українськомовні книжки в бібліотеках. У деяких місцях знищували в прямому сенсі слова, коли на подвір'ї спалювали книжки.

Сьогодні на тимчасово окупованих територіях у закладах освіти постійно проходить «перевірка на лояльність». З дітьми молодших класів проводять співбесіди про те, що розповідають батьки вдома. Перевіряють гаджети на предмет контенту, що стосується України.

Учителі шкіл проходять перепідготовку в росії. На початку для вчителів-колаборантів заробітні плати були високими. Але, як і за «кримським сценарієм», зараз вони значно нижчі, й бувають затримки.

Через те, що багато вчителів не пішли працювати до шкіл на тимчасово окупованих територіях, росіяни спробували завозити вчителів з інших територій. Була запроваджена програма «Земський вчитель», коли вчителю, який приїжджає з рф, виплачують значні суми, забезпечують житлом і надають великі заробітні плати. 

У школах кожен тиждень діти починають із підняття прапора та виконання гімну росії під наглядом вчителів. Централізовано завозять плакати та стенди з російською пропагандою.

Постійно проходять заходи, орієнтовані на Другу світову війну. Апофеозом стає 9 травня, коли у росії святкують «День перемоги». Це розфарбовування вікон, відвідування ветеранів, роздавання георгіївських стрічок, влаштування парадів. Усі заходи часто проводять у супроводі військових або ветеранів СВО.

Окрім того, в школах запровадили заходи, яких не було раніше. Це поява так званої щотижневої політінформації — «Розповіді про важливе» («Разговоры о важном»). Спочатку вони були добровільними, а потім стали обов'язковими. 

Експерти зазначають, що це схоже на радянський принцип, але тоді політінформації були «відданими на відкуп учителям», а зараз можна казати про централізований підхід, який враховує вікові особливості дітей у розробці сценаріїв, за якими вчителі та вчительки, які є колаборантами, повинні проводити ці заходи.

Буквально весь навчальний процес побудований на переході на російську ідентичність. Вони намагаються не тільки знищити українську ідентичність, а й прищепити ненависть до всього українського через мілітаризацію. В основному це роблять через гуманітарні предмети, але навіть у вивчення точних наук запроваджується російська особливість. Також в школах створюють «кадетські класи»

Для перевиховання дітей росіяни активно використовують «відпочинкові табори» та створюють десятки дитячих молодіжних організацій — мілітаризовану дитячу організацію «Юнармія», такі рухи як «Движение первых», «Юних інспекторів руху», «Юних пожежників» тощо.

Дошкільна освіта — це окремий серйозний напрямок, у якому в дітей знищують спогади і навʼязують російську ідентичність: починаючи із заходів із розмальованими вихователями у кокошниках та сарафанах, і завершуючи “парадами”, де дітей одягають у військову форму. Ще у дошкільних навчальних закладах відразу створюються організації «Орлята росії».

На таке переформатування дитячої психіки в бюджеті росії не шкодують грошей і щороку виділяють сотні мільярдів рублів. Такі молодіжні дитячі організації використовують для того, щоб знищувати саму ідентичність дитини. По-перше, в пропаганді з’являється поняття ворога, проти якого потрібно воювати. І цим ворогом стаємо ми з вами.

Як Україна може боротися проти такої дискримінації українських дітей

Під час панельних дискусій на Фестивалі освіти «Вчителі майбутнього — 2025», який пройшов у Львові 19-20 червня, національна експертка проєкту DECIDE та співавторка Білої та Зеленої книги з відновлення освіти на деокупованих територіях Ярослава Мозгова наголошує, що сьогодні на тимчасово окупованих територіях проживає близько 600 тисяч дітей шкільного віку. З них тільки 44 тисячі з них долучилися до української освіти. І з кожним роком ця цифра зменшується, бо таке навчання пов’язане з щоденним ризиком.

На думку Ярослави Мозгової, українським педагогічним вищим навчальним закладам вже сьогодні потрібно готувати студентів до роботи з дітьми після деокупації територій.

Серед ключових компетенцій, необхідних для вчителів, які працюють з дітьми з ТОТ, Валентина Потапова, керівниця напрямку національної адвокації Центру громадянської просвіти «Альменда», виділила: вміння працювати в умовах розділеного класу (сьогоднішній вчитель після університету цього не вміє); вміння працювати з травмами окупації, втрати рідних, загибелі, фільтраційних таборів; здатність відновлювати довіру до української держави та українську ідентичність, адже діти в окупації часто відчувають себе покинутими.

Сергій Колебошин, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій визнає, що проблема освіти дітей на ТОТ стала менше обговорюватися в нашому суспільстві, хоча системних рішень досі бракує. Тому держава має знайти способи бути в полі зору цих дітей, сказав він: «Використовувати для цього, зокрема, неформальну освіту, ютуб-канали, VPN та навіть ті майданчики, які використовує агресор, щоб тримати зв’язок».

Освітня омбудсменка Надія Лещик наголосила про важливість визнання результатів навчання з ТОТ: «Потрібно якнайшвидше ухвалити відповідні документи». А що стосується типової програми навчання для дітей на ТОТ, за її словами, треба включити до неї медіаграмотність, щоб допомогти дітям розпізнавати пропаганду. «Нам треба об’єднувати зусилля, щоб доносити дітем інформацію про те, що Україна їх чекає. Розробити механізм роботи з дітьми, які повертаються з окупації та недостатньо володіють українською мовою».

Юридичні підстави для покарання винних у дискримінації українських дітей

Юристка Регіонального центру прав людини (RCHR) Катерина Рашевська каже, що право на збереження ідентичності вважають стрижневим для реалізації всіх інших прав. Стаття 8 Конвенції про права дитини говорить:

  1. Держава-учасниці зобов’язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності. Включаючи громадянство, ім’я та сімейні зв’язки, які передбачаються законом. Не допускаючи протизаконного втручання.
  2. Якщо дитина протизаконно позбавляється частини або всіх елементів своєї індивідуальності, держави-учасниці забезпечують їй необхідну допомогу і захист для найшвидшого відновлення її індивідуальності.

Юристка пояснює, що у міжнародному праві щодо дій росії можна оперувати визначенням злочину проти людяності та дискримінаційного переслідування. Він здійснюється одразу за двома ознаками: вік (діти) і національність (українці).

Також можна апелювати порушенням Міжнародного гуманітарного права. Це стаття 50-та Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. Якщо ми говоримо про мілітаризацію, то це 51 стаття.

«Україна має бажання покарати передусім тих, хто організовував цю політику. І це абсолютно логічно, я підтримую таку стратегію. Тому що покарати вчительку, яка просто сіяла російську пропаганду та змушувала дітей писати листи учасниками СВО — це одне, а покарати міністра просвіти російської федерації — це зовсім інше», — каже Катерина Рашевська.