Фото без опису

Олексій Юрійович Коробєйнік народився 20 квітня 1990 року в селі Коломийчиха Сватівського району Луганської області. У рідному селі закінчив школу, зростаючи серед рідних і близьких людей.

Потім Олексій вступив до авіаційного університету, мріючи про професію та гідне майбутнє. З початку війни він став на захист Батьківщини. Боронив державу під Лютіжем Київської області, згодом – на Донбасі, де брав участь у важливих військових операціях, серед яких визволення Ізюма Харківської області. Воював і на Луганському напрямку.

На початку повномасштабної війни Олексій служив у добровольчому батальйоні ОУН, пізніше вступив до лав 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, служив у 13-му батальйоні, а згодом – у 1-му батальйоні цієї легендарної бригади. Саме там він здобув звання молодшого сержанта Збройних Сил України. Після поранення Олексій був демобілізований і проживав із сім’єю в с. Піски на Житомирщині.

5 березня 2024 року в родині Олексія народилася донечка Жасміна. Вона стала його гордістю, радістю і сенсом життя. Кожну мить він жив із думкою про неї, мріяв бачити, як вона росте й робить свої перші кроки.

Але 26 вересня 2025 року життя молодшого сержанта Коробєйніка Олексія Юрійовича трагічно обірвалося. Це важка й невимовна втрата для його родини, друзів, побратимів і всієї України.

Олексій назавжди залишиться у пам’яті як мужній воїн, відданий син своєї землі, люблячий чоловік і батько, який віддав найдорожче – своє життя – заради майбутнього рідної країни і своєї донечки.

Світла пам’ять нашому земляку, померлому від поранень внаслідок війни. Олексій вічно житиме у наших серцях.

Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях назавжди! Вічна слава нашому земляку, який захищав рідну Україну і кожного з нас!