Крим спротив: Підсумки Четвертого парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи у Стокгольмі
24 листопада у Стокгольмі (Швеція) відбувся Четвертий парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи, який зібрав майже 70 парламентських лідерів та представників міжнародних організацій. Головною метою заходу стало посилення міжнародної підтримки України та консолідація зусиль для деокупації Автономної Республіки Крим і Севастополя.
Саміт розпочав Президент України Володимир Зеленський, який наголосив, що тривалий мир у Європі можливий лише за умови дотримання міжнародного права та неможливості зміни кордонів силою. Глава держави закликав посилювати санкційний тиск на росію та не допустити спроб легітимізації окупованих територій.
Спікер Риксдагу Швеції Андреас Норлен підтвердив незмінну підтримку України, відзначив історичну солідарність між країнами та підкреслив, що вільні нації мають об’єднуватися перед імперськими загрозами.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук подякував Швеції за проведення саміту та підкреслив, що Україна прагне миру, заснованого на повазі до її суверенітету та незалежності.
Крім того, під час саміту пролунали заяви представників парламентів різних країн та міжнародних організацій щодо непохитної підтримки територіальної цілісності України. Спікери засудили воєнні злочини росії, наголосили на критичній ситуації на окупованих територіях та підкреслили, що головним і незмінним меседжем залишається: «Крим — це Україна».
За результатами саміту було ухвалено Спільну заяву, яка підтвердила відданість учасників принципам територіальної цілісності України, підтримку деокупації Криму та посилення міжнародного тиску на державу-агресора.
Представники Кримськотатарського Ресурсного Центру та Меджлісу кримськотатарського народу брали активну участь у роботі Четвертого парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи.
Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв відзначив кілька важливих аспектів цьогорічного саміту. За його словами, уперше було приділено особливу увагу представницькому органу корінного народу України — Меджлісу кримськотатарського народу, що є результатом спільної роботи українського та шведського парламентів.
Серед ключових акцентів він назвав теми викрадених українських дітей та обговорення запропонованого Трампом 28-пунктного мирного плану. Водночас парламентарі різних країн традиційно підтвердили готовність їхніх держав і надалі підтримувати Україну — як політично, так і практично.
Барієв підкреслив, що регулярне підтвердження такої позиції є важливим і свідчить про сталість міжнародної коаліції. Проте, на його думку, цього року менше уваги було приділено темі дискримінації корінного кримськотатарського народу та питанням інституціоналізації Кримської платформи. Він наголосив, що платформа потребує більш системного підходу та постійної взаємодії між парламентарями різних країн.
Порівнюючи із попереднім роком, Барієв нагадав, що тоді значна частина виступів стосувалася необхідності визнання депортації кримських татар геноцидом та розуміння російської окупації як продовження цієї політики. Він підкреслив, що важливо повернутися до системного обговорення цього питання, адже воно залишається ключовим.
«У будь-яких мирних планах має звучати не лише «нічого про Україну без України» та «нічого про Європу без Європи», а й — «нічого про Крим без корінного народу України», — зазначив Барієв.
Він також підкреслив, що Крим має залишатися в центрі уваги, адже є важливим індикатором відновлення територіальної цілісності України: деокупація півострова стане визначальним етапом завершення війни та повернення справедливості.
Крім цього, напередодні Ескендер Барієв разом із членами Меджлісу кримськотатарського народу взяв участь у прийомі, організованому спікером парламенту Швеції Андреасом Норленом. Під час заходу пролунали виступи українських і шведських посадовців, а в кулуарах відбулися розмови з представниками різних парламентів щодо ситуації в Криму, мирних ініціатив та підтримки корінного народу в умовах окупації.
Четвертий парламентський саміт підтвердив сталість міжнародної коаліції навколо українського питання та окреслив пріоритети подальших дій — посилення тиску на росію, захист прав людини в Криму та збереження Криму в центрі глобального порядку денного.
За матеріалами Кримськотатарського Ресурсного Центру
