1 грудня у світі відзначають День боротьби з ВІЛ/СНІДом — час нагадати, що знання можуть захищати життя. Про ВІЛ та СНІД давно існує багато плутанини та страхів, які заважають людям вчасно звертатися по допомогу, проходити тестування чи отримувати лікування. Хоча наука вже давно дала чіткі відповіді, деякі міфи все ще живуть поруч із нами.

Фото без опису

У цьому матеріалі ми просто та зрозуміло пояснюємо, що з цих тверджень є правдою, а що — поширеним хибним уявленням.

Міф 1. ВІЛ і СНІД — це одне й те саме

Насправді:

  • ВІЛ — це вірус, який потрапляє в організм.
  • СНІД — це пізня стадія ВІЛ-інфекції, коли вірус серйозно послаблює імунітет.

Людина може роками жити з ВІЛ без симптомів і навіть не знати про свій статус. Тому вигляд людини нічого не говорить про наявність чи відсутність вірусу.

Своєчасне лікування зупиняє розвиток хвороби та захищає організм.

Міф 2. Люди з ВІЛ живуть недовго

Правда:

Сучасна терапія дозволяє людям з ВІЛ жити стільки ж, скільки й людям без цього вірусу — повноцінно, довго та активно.

Якщо лікування розпочате вчасно і людина дотримується терапії, вірусне навантаження знижується до рівня, коли ВІЛ неможливо передати статевим шляхом.

Міф 3. Якщо у вагітної є ВІЛ, дитина обов’язково народиться з інфекцією

Правда:

При правильному лікуванні ризик передачі вірусу від матері до дитини становить лише 0–2%.

Без лікування — до 45%.

Тому майбутнім мамам важливо вчасно проходити тестування й отримувати терапію. За цих умов дитина народжується здоровою (хоча грудне вигодовування заборонене через ризик передачі вірусу через молоко).

Міф 4. ВІЛ передається через поцілунки чи слину

ВІЛ передається тільки через певні рідини:

  • кров (у помітній кількості),
  • сперму та вагінальні виділення,
  • передеякулят,
  • грудне молоко,
  • від матері до дитини під час вагітності/пологів/грудного вигодовування.

Поцілунки, обійми, спільний посуд, рушники, басейни та побутовий контакт — не передають ВІЛ.

Міф 5. Оральний секс — повністю безпечний

Не зовсім.

Ризик передачі ВІЛ під час орального сексу дуже низький, але він все ж існує при:

  • ранках у роті,
  • кровоточивих яснах,
  • високому вірусному навантаженні партнера.

Зате через оральний секс легко передаються інші ІПСШ (сифіліс, гонорея тощо). Тому бар’єрний захист та регулярні тести — важливі.

Міф 6. Якщо немає симптомів — я точно здоровий/а

Помилка.

ВІЛ може ніяк не проявлятися роками. У цей час людина почувається нормально, але вірус працює всередині організму.

Єдиний спосіб дізнатися про статус — пройти тест. Рекомендується робити це хоча б раз на рік або після ризикованих ситуацій.

Міф 7. Якщо тест одразу після ризику негативний — ВІЛ немає

Потрібно повторне тестування.

Після інфікування існує так зване “вікно”, коли вірус уже є в організмі, але тести не можуть його виявити.

  • Більшість тестів достовірні через 3 місяці.
  • Тести 4-го покоління — приблизно через 2 тижні, але доступні не всюди.

У цей період людина є максимально заразною.

Тому якщо перший тест негативний — його обов’язково повторюють через 3 місяці.

Де можна безплатно пройти тестування

1. У сімейного лікаря

  • Швидкий тест — результат за 10–30 хвилин.

2. Кабінети «Довіра»

3. Організації, що пропонують безплатні тести

Чому важливо знати правду

Міфи про ВІЛ можуть лякати, дезорієнтувати і навіть ставати причиною пізньої діагностики. Але правда проста: сучасне лікування дає людям із ВІЛ можливість жити довго, безпечно й повноцінно. Головне — вчасно тестуватися, не ігнорувати ризики та користуватися достовірною інформацією.

Поширюйте знання і будьте уважними до свого здоров’я — це реальний внесок у подолання епідемії.

За матеріалами медіаплатформи доказової інформації про здоров’я від INSCIENCE «Бережи себе».