Ветеранам/кам та членам їхніх родин

Під час звернення по медичну допомогу ветеранам і ветеранкам важливо обов’язково повідомляти лікаря про свій статус — учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни. Це не формальність, а реальна можливість отримати ширший перелік безоплатних медичних послуг, які оплачує держава.

Керування автомобілем — важливий крок до самостійності, мобільності та активного життя. Для ветеранів і ветеранок з інвалідністю держава забезпечує можливість безоплатно пройти навчання водінню на спеціально обладнаних автомобілях. Усі витрати покриває Міністерство у справах ветеранів України.

Ветерани та ветеранки, які повністю або частково втратили зір унаслідок війни, можуть скористатися державною програмою адаптації. Її мета — допомогти людині повернути впевненість у повсякденному житті, навчитися самостійно пересуватися, користуватися сучасними технологіями, виконувати побутові справи та адаптуватися до нових умов.

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №1595 від 26 листопада 2025 року, якою оновлено порядок професійної та соціальної адаптації ветеранів і ветеранок, членів їхніх сімей, а також родин загиблих Захисників і Захисниць. Документ спрямований на спрощення процедур і розширення доступу до програм підтримки. Нижче — ключові зміни.

Держава робить ще один важливий крок назустріч тим, хто захищав і захищає Україну. Уряд затвердив порядок реалізації пілотного проєкту, за яким послуги з корекції рубцевих змін шкіри після травм та опіків оплачуватимуться коштом держави. Це не лише про зовнішні зміни — це про здоров’я, комфорт і повернення до повноцінного життя.

Один з найважливіших етапів повернення до життя після служби ­– це відновлення власних фізичних та психологічних ресурсів. Ветеранам та ветеранкам важливо не залишатися пасивними: побутова активність, навіть 15 хвилин простих фізичних вправ щодня чи нова корисна звичка мають потужний реабілітаційний ефект.

Ви звільнилися зі служби. Нарешті побачили рідних, друзів, трохи відпочили. Попереду – новий шлях: повернення до звичного життя.

Найважче після повернення до цивільного життя Андрієві давались прогулянки улюбленим Києвом.  Не через звикання до протеза, а через панічні атаки, які могли початись від тригерних звуків.

Після завершення служби ветерани та ветеранки часто наново шукають своє місце в цивільному житті, і створення власного бізнесу може стати одним із ключових напрямів. Цей шлях нерідко приносить відчуття контролю, незалежності та причетності до чогось більшого.

«Ветеран, з ампутацією. Мріяв потрапити на оздоровлення в Одесу. Знайшли санаторій, а там відмовили. І він одразу знітився, мовляв, що ж тут зробиш. А я кажу: та ні, чекай. І ось уже поїхав до Одеси», – усміхається Лариса Гільова.