Безбар’єрність у воєнний час: Як подбати про дитину під час війни
«Довідник безбар’єрності» з'явився в Україні за ініціативою першої леді Олени Зеленської у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, які виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами у 2021 році. Він доступно розкриває, що таке бар’єри, стереотипи, інклюзія, залучення, недискримінація, толерантність, прийняття, доступність, гендерна рівність, правила коректної мови. Але звичне життя українців кардинально змінилося 24 лютого, коли росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну. І майже кожен в ці дні зіткнувся з багатьма ситуаціями вперше. Тому у «Довідник» на початку війни додався ще один розділ «У воєнний час», де сім’ї з дітьми знайдуть відповіді на актуальні питання.

Як допомогти дитині у тривожній ситуації
Діти дуже чітко відчувають тривогу, паніку та страх своїх батьків. Щоб мінімізувати негативний вплив на психіку дітей, у Міністерстві охорони здоров’я України пропонують дотримуватися таких рекомендацій:
✔️ Говоріть із дитиною про те, що вона відчуває, обговорюйте емоції. Поясніть, що страх перед невідомим – це нормально. Можна спілкуватися різними способами: вербально, малюнками або ж в ігровій формі.
✔️ Будьте поруч. Дитина має відчувати вашу підтримку. В ситуації, коли вас охоплює паніка, згадайте, що поруч – дитина, яка просто не розуміє, що відбувається. Намагайтеся опанувати себе.
✔️ Обговоріть разом можливий план дій. Роз’ясніть, як діяти в тій чи іншій ситуації, складіть план. Поясніть, чому важливо дотримуватися ваших рекомендацій («Так ми будемо у безпеці», «Так я буду спокійним/ою за тебе»).
✔️ Зробіть щось разом. Спробуйте почитати чи послухати книги з дитиною, помалювати, поспівати – у спільній діяльності дитина відчуватиме вашу підтримку.
✔️ Контролюйте себе. Основна допомога дитині – ваш самоконтроль. Коли ви здатні критично мислити, оцінювати ситуацію та вгамовувати паніку.
Важливо! У дитини має бути своя «тривожна валізка». Покладіть всередину інформацію зі своїми контактами, а також занотовані медичні дані: про групу крові, можливі алергічні реакції та медичні стани дитини. Підпишіть одяг, в якому буде малюк.
Як подбати про дитину в укритті
✔️ Чесно і дуже короткими фразами відповідайте на питання дитини, навіть на найбільш тривожні. Поясніть, що зараз в Україні війна, але наша армія зупиняє усі сили ворога. Робіть акцент: «Наша армія дуже сильна».
✔️ Поясніть сигнали сирени: «Коли чуєш сирени, це означає, що наша армія поруч, вона виявила небезпеку і бореться з нею. І це означає, що про нашу безпеку дбають».
✔️ Запевняйте дитину, що зараз ви в безпеці. Які слова обрати? «Я – дорослий, я тебе захищу, я з тобою». «У нас є план, я знаю, що робити». «Дивись, скільки людей разом, і як наша армія нас захищає».
✔️ Не треба соромити за страх, дозволяйте виявляти будь-які емоції. Не порівнюйте з іншими, навпаки – бадьоріть: «Ти молодець, ти так гарно справляєшся». «Ти мій герой / ти моя героїня».
✔️ Переміщуючись в укриття, візьміть із собою іграшку чи іншу улюблену річ дитини. Ви можете стискати руку дитини, просити, щоб вона обійняла вас міцно-міцно.
✔️ Робіть з дитиною будь-які вправи, що задіюють тіло: вправи на розтягування, потягування та інші. Треба направляти рух дитини: стрибати в класики, стрибати можна сидячи на сідницях. Дати гру в телефоні.
✔️ Підлітки можуть дистанціюватися, уникати всього, сидіти в тік-тоці, не реагувати. Це – їхній спосіб впоратися з напругою. Варто дати їм якесь завдання і можливість проявити емоції.
✔️ Важливо разом співати і надати дитині можливість – в малюванні, ліпленні, складанні конструктора – трансформувати свій страх і напругу.
✔️ Запропонуйте уявити себе, сім’ю, місто, країну під веселкою – під захисним куполом. Малювати, створювати уявні та зроблені з підручних матеріалів захищені простори.
✔️ Якщо дитина бліда, розгойдується, не реагує на контакт – розітріть вуха, мочки вух, дайте шоколад і солодкий чорний чай, візьміть на руки, похитайте, почніть співати пісні, які вона пам’ятає. Звертайтеся на ім’я, говоріть: «Мама й тато поруч». Потім дайте тетріс на телефоні, пограти в дартс, або будь-яку іншу гру, пов’язану із просторовим сприйняттям.
✔️«Ми обов’язково впораємось, ми дуже сильні».
Як діяти і куди повідомляти, якщо бачите дитину без дорослих
✔️ Переконайтесь, що дитина дійсно без супроводу. Можливо, дорослі просто кудись відійшли. Розпитайте людей поруч, чи не знають вони дитину, можливо, бачили поряд з нею дорослих. Не залишайте її саму!
✔️ Якщо дитина потребує медичної допомоги, терміново викличте швидку. Спробуйте допомогти самостійно, якщо маєте відповідні знання і навички, або попросіть це зробити людей, які поруч.
✔️ Заспокойте дитину, запропонуйте їй води. Запитайте, як її звати і звідки вона, коли вона востаннє бачила маму/тата чи іншого дорослого, який був із нею. Спробуйте дізнатись номер телефону батьків або інших рідних.
✔️ Уточніть у дитини, чи знає вона адресу і коли востаннє була вдома або у тимчасовому житлі, якщо родина переїхала.
✔️ Відведіть дитину в тепле і безпечне місце, де є інші дорослі (зала очікування вокзалу, відділення поліції, волонтерський центр). Проте неподалік від місця, де зустріли дитину, на випадок, якщо знайдуться її родичі.
✔️ Повідомте про дитину поліцію за номером 102 або за тим, що функціонує у вашій місцевості (актуальні контакти можна знайти на Facebook-сторінці Національної поліції).
✔️ Також за можливості повідомте про дитину найближчу службу у справах дітей. Зазвичай її контакти є на сайті місцевої ради або адміністрації.
✔️ Не забудьте передати інформацію, яку вам вдалося дізнатися про дитину.
✔️ Занотуйте або спробуйте запам’ятати, з ким ви розмовляли в поліції та/чи службі у справах дітей (прізвище, ім’я, посада).
✔️ Якщо ви не можете чекати на приїзд поліції та/або служби у справах дітей, погодьте з ними у телефонній розмові, чи можете ви передати дитину адміністрації або працівникам найближчої лікарні, вокзалу, автобусної станції тощо.
✔️ Відведіть дитину до відповідного закладу, обов’язково запишіть, кому ви її передали (прізвище, ім’я, посада, телефон) і надайте цю інформацію поліції та/чи службі у справах дітей. Також пізніше ви можете зателефонувати цій людині та переконатися, що дитину передали до відповідних служб.
✔️ Крім того, повідомити про дитину, що залишилася сама, поінформувати про загублену дитину, заявити про свою готовність прихистити дитину на тимчасове влаштування ви можете у Телеграм-боті «Дитина не сама».
✔️ Якщо ви бажаєте тимчасово прихистити дитину у себе вдома, повідомте про це службу у справах дітей.
✔️ Виїжджати з дитиною за межі України заборонено, адже зробити це можуть тільки її рідні або уповноважені особи. Детальніше про перетин кордону з дитиною ми пишемо тут.
✔️ Якщо ви стали свідком події, коли невідомі хочуть вивезти дитину за кордон, одразу повідомляйте поліцію за номером 102.
Більше порад як допомогти дитині під час війни читайте у «Довіднику безбар’єрності» за посилання https://bf.in.ua/warcat/child-parents/?bckid=2996
Катерина Оленченко, начальниця відділу у справах дітей Коломийчиської СВА

