Консолідація через історичну пам’ять, поезію та локальну ідентичність: як працює Коломийчиська громада
Фотовиставка «1234 дні спротиву – НАДІЯ Є!», збірка «Розселені думки», логотип громади та вірші земляків – приклади того, як невелика луганська громада продовжує зберігати себе через культуру, пам’ять і спільну ідентичність.
КОНСОЛІДАЦІЯ ЧЕРЕЗ КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ ТА ІСТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
В умовах релокації харківський офіс Коломийчиської адміністрації перетворився на місце, де надаються не лише адміністративні та соціальні послуги, а й реалізуються ініціативи, спрямовані на згуртованість мешканців.
Начальниця Коломийчиської військової адміністрації Галина Радченко переконана, що культура й спільна пам’ять сьогодні допомагають громаді зберігати внутрішні зв’язки навіть у вимушеному переміщенні.
Саме тут народжуються ініціативи, які підтримують внутрішні зв’язки громади: зустрічі з поетами-земляками, майстер-класи, презентації збірок, фотовиставки та культурні події. Люди приходять сюди не лише для отримання послуг. Для багатьох це також місце спілкування, зустрічей і збереження зв’язку з рідною громадою.
Вшанування місцевих героїв стало одним із напрямів об’єднання людей навколо спільної пам’яті, цінностей та вдячності Захисникам.
На основі фотографій, які надсилали мешканці, створено відео- та фотопрезентації громади, а також фотовиставку «1234 дні спротиву – НАДІЯ Є!», присвячену викликам, які постають перед громадою сьогодні та очікуватимуть її після деокупації території.
Через такі проєкти громада вже зараз формує власну історію спротиву й осмислює майбутнє відновлення.
ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ: ПОЕТИ-ЗЕМЛЯКИ ТА «РОЗСЕЛЕНІ ДУМКИ»
У харківському офісі відбулася зустріч «Література рідного краю. Життєвий і творчий шлях поетів-земляків», організована в офлайн- та онлайн-форматі. Своїми історіями та поезією поділилися Раїса Шляхова та Владислав Радченко із села Стельмахівка, а також Любов Бугайцова із села Райгородка.
Окремою подією стала презентація збірки «Розселені думки», організована Владиславом Радченком у співпраці з ГО «Троїцька Перлина» на базі культурно-громадського центру «DRUK» у Харкові.
Книга об’єднала поезію луганських митців, історії, малюнки та фотографії, створені в межах проєкту «Безпековий контур України: відновлюємо Луганщину Словом». Назва збірки символічна – вона відображає долю людей, яких війна змусила змінити місце проживання, але не позбавила відчуття приналежності до рідного краю.
САМОБУТНІСТЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗГУРТОВАНОСТІ: ЛОГОТИП І ТВОРЧІ ІНІЦІАТИВИ
Формування локальної ідентичності допомагає людям відчувати приналежність не лише до адміністративної території, а до спільного простору та спільної історії. Саме тому фахівці адміністрації разом із представниками громадських організацій та мешканцями розробили логотип Коломийчиської громади, який став елементом її впізнаваності.
Жителі громади активно долучаються до фестивалів, конкурсів, виставок та волонтерських ініціатив.
В офісі громади вже створено колекцію виробів талановитих мешканців, які продовжують займатися творчістю попри всі виклики війни.
«Коли люди продовжують творити, ділитися своїми історіями та підтримувати традиції, громада не втрачає себе. Саме через такі ініціативи ми зберігаємо відчуття єдності», – зазначає Галина Радченко.
Для Коломийчиської громади культура, пам’ять та локальна ідентичність стали не лише способом збереження традицій. Вони перетворилися на інструмент підтримки внутрішніх зв’язків і формування спільного простору, який продовжує об’єднувати людей незалежно від відстані.
