Працівники Коломийчиської адміністрації прослухали лекцію про цифрову безбар’єрність
В рамках Національного тижня безбар’єрності 25 травня працівники Коломийчиської СВА прослухали лекцію про основні принципи цифрової безбар’єрності. Підготувала презентацію та провела онлайн-захід начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту Олександра Маслякова.
За словами спікерки, цифрова безбар’єрність – це створення рівного доступу до інформації, онлайн-комунікації, публічних та інших електронних послуг для всіх категорій населення, зокрема для людей з інвалідністю, літніх осіб, мешканців сільської місцевості і всіх, хто має різні потреби.
Олександра Маслякова звернула увагу на основні принципи цифрової безбар’єрності:
1. Доступність для всіх – це коли можливо користуватися цифровими сервісами незалежно від фізичних, сенсорних, інтелектуальних чи інших особливостей людини. Це означає, що сайти, мобільні додатки, онлайн-платформи мають бути адаптовані для користувачів із порушенням зору, слуху, моторики, а також для людей із різним рівнем цифрової грамотності.
2. Рівні можливості доступу – всі категорії громадян повинні мати однаковий доступ до публічної інформації, адміністративних послуг, освіти, медицини, культурних ресурсів в цифровому просторі. Це включає і забезпечення високошвидкісного інтернету у відділених місцевостях.
3.Універсальний дизайн – цифрові продукти і послуги розробляються за принципом універсального дизайну, щоб були зрозумілими та зручними для макстмально широкої аудиторії без потреби в додаткових адаптаціях. Простий інтерфейс, читабельні шрифти, можливість збільшення тексту, підтримка різних засобів введення та виведення інформації – ключові компоненти такого дизайну.
4. Інформативність та зрозумілість – Контент подається простою мовою, з різноманітними форматами – текстом, аудіо, відео з субтитрами чи перекладами жестовою мовою. Це допомагає знизити інформаційні бар’єри і полегшує сприйняття інформації.
5. Технологічна сумісність – цифрові ресурси повинні підтримувати роботу з різними пристроями та допоміжними технологіями (екранні читалки, голосові помічники, збільшувачі шрифту тощо). Це розширює можливості використання для людей з інвалідністю.
6. Аналітика і постійне вдосконалення – важливо моніторити доступність цифрових продуктів, збирати зворотній зв’язок від користувачів із різними потребами і вдосконалювати сервіси на основі реальних потреб.
— Кожен має рівний доступ до важливої інформації, послуг, освіти і можливості брати участь у житті суспільства. Зручно отримувати послуги онлайн, працювати, навчатись, спілкуватися – без перешкод і додаткових зусиль. Доступний інтерфейс та форматування полегшують пошук і сприйняття інформації, зменшують час і знижують нервове навантаження під час користування сайтом або додатком. Користувачі відчувають, що їхні потреби поважають і враховують, що підвищує довіру до державних інституцій та онлайн-сервісів. Дотримання норм цифрової безбар’єрності є обов’язковим для державних та багатьох комерційних установ, сприяє розвитку країни у відповідності до кращих світових практик, — підвела підсумки Олександра Маслякова.
Національною стратегією зі створення безбар’єрного простору до 2030 року передбачено, що держава зобов’язана забезпечити доступність своїх електронних сервісів. Тому громади мають можливість відкривати нові інструменти взаємодії з мешканцями - опитування, петиції, консультації, повідомлення про проблеми тощо.
