Історія Державного Прапора України: символіка та маловідомі факти

Щороку 23 серпня ми відзначаємо День Державного Прапора України — свято, присвячене одному з головних символів нашої державності. Синьо-жовтий стяг уособлює єдність і свободу українців, а його історія віддзеркалює шлях нашого народу крізь століття боротьби та відродження.

Витоки символіки

Поєднання синього та жовтого кольорів сягає XIII століття. У 1256 році Львів отримав герб із золотим левом на блакитному тлі від князя Данила Галицького. Згодом синій і жовтий стали кольорами Галицько-Волинського князівства.

XIX століття: нове звучання

У 1848 році, в добу національного відродження, Головна Руська рада проголосила своїми символами золотого лева на синьому тлі та синьо-жовтий прапор. Цей стяг став знаменом боротьби за права українців у Галичині та Буковині. Цікаво, що в часи УНР використовували варіант із жовтою смугою зверху.

Символ державності

Під синьо-жовтим прапором тричі проголошувалася незалежність України: у 1917, 1941 та 1990 роках. Саме ці кольори супроводжували українців у моменти історичних переломів.

Міфи та трактування

Існує версія, що правильним було б поєднання жовтого та синього у зворотному порядку, а теперішнє розташування нібито “принесло нещастя”. Втім, уже з 1918 року уряд УНР затвердив теперішню послідовність смуг.

Жовтий колір тлумачать як символ пшениці або вогню, а синій — як небо чи воду. З релігійної точки зору, жовтий уособлює Божественне начало, а синій — земне.

ХХ століття і сьогодення

Уперше в новітній історії синьо-жовті стяги замайоріли під час революційних подій 1917 року в Києві, Харкові та Одесі. З проголошенням Центральної Ради вони закріпилися як символ української державності.

18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради ухвалила синьо-жовтий прапор як офіційний стяг незалежної України. Відтоді він став символом нашої свободи, нескореності та єдності.

Заборонений символ

У радянські часи зберігання синьо-жовтого полотнища вважалося злочином. За це могли дати до двох років ув’язнення. Кожна поява українського прапора в публічному просторі розцінювалася як надзвичайна подія й сприймалася владою як виклик системі.

Прапори-рекордсмени

Сучасна історія має чимало яскравих сторінок, пов’язаних із прапором. У 2014 році в Артемівську (нині Бахмут) розгорнули найбільший на той час прапор — вагою 300 кілограмів та площею 2400 м². На Тернопільщині створили найдовший стяг — 9,5 км. У Житомирі можна побачити найбільший прапор на фасаді будівлі.

У 2018 році в Дніпрі встановили прапор із рекордним 72-метровим флагштоком. А ще раніше, у 2016 році, українські альпіністи підняли синьо-жовтий стяг на висоту 6872 метри — вершину Охос-дель-Саладо в Андах, найвищий вулкан світу.

Символ спротиву

В історії були й символічні акти громадянської мужності. 27 липня 1976 року на Олімпіаді в Монреалі українець Данило Мигаль вибіг на поле під час футбольного матчу між СРСР і НДР. У вишиванці та з прапором України він станцював гопак просто перед трибунами, а на стадіоні з’явився плакат "Свобода Україні!". Хоча акція тривала лише 15 секунд, її значення стало символічним нагадуванням про прагнення українців до незалежності.

Прапор “кіборгів”

Особливе місце у сучасній історії займає стяг, який піднімали захисники Донецького аеропорту. Попри постійні обстріли, “кіборги” знов і знов вивішували прапор над будівлями, поки ворог остаточно не зруйнував диспетчерську вежу. Нині цей легендарний стяг урочисто піднімають двічі на рік у військовій частині в Кропивницькому — як символ незламності та пам’яті про героїзм захисників.

За матеріалами Суспільне Культура.