Райгородка — старовинне село, засноване приблизно між XVIII–XIX століттями (офіційно — 1787 р.) Воно розташоване на берегах балки Прохорчанськ — ліва притока (гирло) р. Жеребець яка впадає до Сіверського Дінця, приблизно за 20 км на захід від Сватового

Фото без опису

У 2001 році населення становило близько 615 людей, і село займало площадку площею 2,77 км², із середньою щільністю близько 222 осіб/км². Серед мовної структури майже 95 % мешканців називали українську рідною. На території сільради підпорядковувались також кілька менших сіл — Надія, Новоєгорівка, Паталахівка, Сергіївка

Історія, культура і втрати

Село пережило Голодомор 1932–33 рр., під час якого загинули понад 136 осіб, зокрема через організовані репресії радянської влади. Також на його території виявлені археологічні кургани доби бронзи, що свідчать про довгу історію поселень у цьому краї.

Починаючи з 1839 року в селі діяла церква й школа, що згодом переросла в семирічну навчальну установу, а також працювали клуб і бібліотека‎. Після визволення від окупації в Другій світовій війні (на початку лютого 1943 р.) відновили роботу навчальні заклади — школа-семирічка згодом виросла до середньої.

Село Надія, що входить до території Райгородської сільської ради – один із мальовничих куточків нашого краю. З 1825р с. Надія входив до складу аракчеєвських військових поселень Катеринославського Першого поселеного ескадрону з фурштатською ротою.

Місцеві сторожили розповідали, що колись ця місцевість була маєтком пана Минченка. Довкола був прекрасний панський сад, залишки якого існують і зараз. В кінці 18 ст. - на початку 19 ст. у панському саду була побудована криниця. До маєтку щозими приїздила його дружина, пані Надія, щоб у цьому мальовничому місці розважитися на Різдвяні свята, освятитися на Водохрещу водою з криниці. За розповідями однієї бабусі, вона перед тим, як вирушити в далеку дорогу, напувала коней водою із криниці. І тоді коні без зупинки мчались до зазначеного місця. В наші часи до  криниці завжди приїжджали у день свого весілля молодята , щоб окропитися джерельною водою і віддячували їй за це монетами , які кидали у криницю. Це був особливий святковий обряд подружніх пар.

Фото без опису

Природне джерело «Надія», яке надає більшої мальовничості цьому краю. Свого часу це джерело прісної води мало великий дебет та резервуар об’ємом 100 куб. метрів, зроблений з дерев’яних брусів. Біля нього була розташована насосна станція. Криниця є джерелом якісної питної води для мешканців села Надія, вода використовувалася також для поливу сільськогосподарських культур та городини. До криниці щорічно приїжджало багато мешканців з міста Сватове та сусідніх промислових міст Луганщини – Рубіжного, Северодонецька, Борової. Два ставки біля джерела доповнюють прекрасний природний ландшафт цієї місцевості.
Ця територія з давніх-давен була місцем проведення традиційних сільських урочистостей, (Свято першого снопа, обжинки, День села), місцем проведення релігійних свят (Водохреща, Великдень, Трійці, Спас), місцем проведення позашкільних заходів (День туризму, День Довкілля, Весняна толока, екскурсії з екології, місце відпочинку та оздоровлення дітей пришкільного табору. Вода з джерела має цілющі властивості. Якщо людина в цьому місці, то обов’язково набирає з собою в пляшку води.
Люди оселялися там з надією на краще життя, на добробут, зводили будинки, насаджували сади. Звідси і назва Надія.

Прозора вода з криниці «Надія» витікає прямо з-під гори. Завдяки конкурсу ПРООН “Кожна краплина має значення” екологічний загін школи приймав участь в цьому проекті рамках якого провів значну роботу з впорядкування джерела. Тоді ж тут встановлено новий зруб дерев’яні споруди для накопичення води, купальню та місце для відпочинку.
Приїжджі зазначають: температура води там завжди однакова - приблизно +4℃. Коли проводили аналіз води, з’ясували: у ній є срібло та солі, які корисні для здоров’я. Місцеві вірять: джерело зцілює, лікує та дарує довголіття.

Сучасний контекст і виклики

До 2022 року Райгородка була частиною Коломийчиської територіальної громади. Тут діяли школа, клуб, бібліотека, а також музей історії і етнографії села. Село Надія- ботанічна пам’ятка природи місцевого значення площею 118,56 га. Статус присвоєно для збереження степової ділянки, розташованої на схилі балки, яка є правою притокою річки Жеребець. Тут зростає кілька видів ковили, які занесені до Червоної книги України та Зеленої книги України

Однак із початком повномасштабної війни село опинилося поблизу лінії фронту — приблизно у 3 км від зони бойових дій. У грудні 2023 року повідомлялося, що з Райгородки виїхали останніх  мешканці — село залишилося без населення.

Значення Райгородки

Райгородка — це уособлення типового українського села: з глибокою історією, культурними здобутками, трагедіями й змінами, викликаними як історичними перипетіями ХХ століття, так і сучасною війною. Нині воно стоїть порожнім, але його спадок і пам’ять про колишніх мешканців живуть у документах, спогадах і, можливо, майбутньому поверненні.

Оксана Пилипчук, жителька Райгородки