Фото без опису

Серед безлічі українських сіл у моєму серці назавжди залишиться моя рідна Ковалівка, яка розташована на сході нашої країни, у Луганській області.

На перший погляд, Ковалівка — це звичайнісіньке село, але воно має свою цікаву історію та неповторні краєвиди.

У моїх очах — це прекрасні сходи та заходи сонця, які виглядали так, ніби їх спеціально намалювали яскравими фарбами.

Це найгарніші луги, що славилися своїми запашними та різноманітними квітами.

Це велика кількість тварин, які жили поряд з людьми і не боялися, що їм завдадуть шкоди.

Це чисті та доглянуті криниці, в яких була найсмачніша вода.

Але з приходом війни до нашого села все змінилося. Місце, яке було моїм рідним домом, де я робила свої перші кроки та зростала, було знищене кривавими руками окупантів, що вторглися до наших домівок.

Вони думали, що знищили все… Але в нас залишилося одне, чого вони ніколи не зможуть знищити — це наші спогади.

Ковалівка живе в мені — у моїх спогадах, у голосах близьких, у сходах і заходах сонця, які нагадують мені про рідний дім.

Вона — частинка моєї душі, найрідніше місце на землі, яке я ніколи не забуду.

І я вірю, що одного дня знову зможу туди повернутися й насолодитися красою цього місця — навіть знищеного, але такого рідного…

А.М.